Спогади Клименко Марії Олексіївни, колишньої ув’язненої фашистського концтабору Равенсбрюк.

Спогади Клименко Марії Олексіївни. Шість аркушів сфальцьованого тонкого в клітинку паперу, скріплених металевими скобами. Папір пожовклий. Чотирнадцять з половиною заповнених сторінок, рукопис. Мова – російська. Обкладинка – з тонкого паперу світло-синього кольору. На лицьовому боці обкладинки по центру – напис в два ряди, рукопис кульковою ручкою чорного кольору. У верхній лівій частині – чорно-біле зображення будьонівки, розгорнутої книги у вертикальному положенні, піонерського горна. Над зображенням – напис «50 років», під зображенням: «Піонерської / організації». На звороті – текст, таблиця множення, друк, мова – українська. Авторка спогадів зазначає, що на початок війни вона була студенткою Харківського університету, закінчила курси водіїв, допомагала збирати врожай помічником комбайнера. В травні 1942 р. потрапила до Німеччини на роботу, працювала на поміщика, працювала прислугою. Відмовлялася від роботи, за це били, відправили у в’язницю на Александерплац (Берлін). Потім – у фашистський концтабір для жінок – Равенсбрюк у листопаді 1942 р. Із одягу видали смугасті сукні, а на ноги – дерев’яні колодки. Авторка наголошує, що Равенсбрюк – це фабрика смерті, через нього пройшли 132 тисячі жінок 23-х національностей, 92 тисячі – загинули. Та радянські жінки гідно переносили всі труднощі, знущання і вірили у Перемогу, не втратили любові до Вітчизни, завжди святкували радянські свята 1 Травня, свято Жовтня. Три місяці провела у штрафблоці за провину, та почуття «товариського ліктя» не втратила. У листопаді 1944 р. була відправлена у концтабір-філіал на Ельбу. 2 травня 1945 р. Радянська Армія принесла визволення. Цілий місяць провела в лікарні, в серпні 1945 р. повернулася в Харків.