Спогади Бабіченко-Нарожної Тетяни Кирилівни, колишньої ув’язненої концтабору Освенцім.

Спогади Бабіченко-Нарожної Тетяни Кирилівни, колишньої ув’язненої концтабору Освенцім, № 27174. Учнівський зошит в клітинку на 18 аркушів тонкого білого паперу, скріплених металевою скобою. Папір пожовклий. Дев’ять сторінок заповнені, рукопис, мова – російська. Обкладинка – з тонкого паперу рожевого кольору. На лицьовій стороні по середині – напис в п’ять рядків, рукопис кульковою ручкою фіолетового кольору. Текст спогадів розповідає, що Тетяна Кирилівна, 1923 року народження, родом з Балакліївщини, була насильно вивезена на роботу до Німеччини в жовтні 1942 року. У листопаді разом з трьома подругами втекла з Німеччини, але була схоплена і відправлена до в’язниці. А в грудні 1942 р. відправлена до концтабору Освенцім. Виконувала тяжку роботу, яка була під силу чоловікам. За провини дуже били, кидали в крематорій. Була відправлена до блоку № 25 (блок смерті), врятувалася від крематорію, завдяки подругам: Усенко Шурі, Наріжній Ніні, Калініченко Лідії. Авторка зазначає, що дуже їм допомагала і підпільна група, яка знаходилася в концтаборі. У січні 1945 р. розпочався «марш смерті» до концтабору Фюрстенберг, по дорозі їсти не давали. Тримали закритими в бараках, за вихід – розстріл. Їсти давали по 50 грамів хліба і суп один раз на 5 діб. Хліб часто труїли, а в суп клали подрібнене скло. В день помирало до тисячі людей. У травні 1945 року визволили американські війська. У кінці своїх спогадів Тетяна Кирилівна закликає всіх людей на землі до боротьби за мир, за щастя.