Борис Вінтенко. Біля ферми.

Борис Вінтенко. Біля ферми. 1974. Папір, олівець. 30х42 (аркуш 36х48). Твір з музейної колекції «Сучасне українське образотворче мистецтво», переданий до фондів музею сином художника Вінтенком Юрієм Борисовичем – членом Національної Спілки художників України, викладачем відділу образотворчого мистецтва Дитячої школи мистецтв міста Кропивницького. Вінтенко Борис Михайлович (1927 – 2002) м. Кіровоград (нині Кропивницький) – заслужений художник України (1993), член Спілки художників СРСР (1973). Закінчив Одеське державне художнє училище, живописне відділення (1948), викладачі – Євген Буковецький, Теофіл Фраєрман, Микола Павлюк. Працював керівником художнього гуртка Кіровоградського палацу піонерів (1948 – 1951), художником Кіровоградського товариства художників (1951 – 1963). та живописцем Кіровоградських художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР, згодом художньо-виробничого комбінату Спілки художників України (1963 – 1987). Активно працював у творчих групах Будинку творчості НСХУ «Седнів» (Чернігівська обл.). Учасник всесоюзних, республіканських художніх виставок (з 1969). Персональні виставки в Кіровограді (нині Кропивницький) в 1967, 1972, 1974, 1992 роках. У художньо-меморіальному музеї О.О.Омьоркіна експонувалася персональна виставка живописних та графічних творів (1998). Твори зберігаються у художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна та КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради» в м. Кропивницькому, в приватних колекціях в Україні та за кордоном. У 2009 році на фасаді будинку Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей ім. Т.Г.Шевченка, де у свій час мешкав художник, встановлено меморіальну дошку (автор: скульптор Френчко Віктор Васильович (1949–2019) – член Національної Спілки художників України, лауреат обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації «національна традиція»). Кропивницька міська рада заснувала Міську художню премію імені Бориса Вінтенка (Рішення № 1197 від 21 листопада 2017), яка вручається один раз на два роки, починаючи з 2018 року. В творчості розвивав індивідуальну художню лінію, в якій тісно переплітаються етичні та естетичні мотиви традицій українського образотворчого мистецтва, класичного романтизму та імпресіоністичного сприйняття світу. З часом винайшов своєрідну манеру «мерехтливого» живопису, яку називав «серпанковою». Поєднуючи техніку лесирування та пуантилізму, досягав своєрідної кольорової багатошаровості картинної площини, ілюзії глибини простору. Живописні пейзажі насичені сонячним світлом, реальні й фантастичні водночас. Плідно працював в різноманітних графічних техніках – акватинта, меццо-тинто, суха голка, ліногравюра, офорт. Графічні аркуші сповнені особливим ліричним настроєм.